Вівторок, 24.10.2017, 02:30

Ви увійшли як Гість | Група "Гости"
Статті лікарів » Статті » Мої статті

Нейросенсорна приглухуватість у наш час!

Нейросенсорна приглухуватість (кохлеарний неврит, неврит слухового нерва) – це захворювання внутрішнього вуха, при якому вражається слуховий нерв і, як наслідок, порушується звуковосприйняття.

Приглухуватість виникає практично при всіх захворюваннях, пов'язаних з порушенням органів слуху. У світі нею страждає близько 7 % населення.

Нейросенсорна приглухуватість відноситься до захворювань, проблема діагностики та лікування яких не втрачає своєї актуальності протягом багатьох десятиліть. Широка поширеність уражень органу слуху в сучасних умовах обумовлена різноманіттям несприятливих чинників, що призводять до приглухуватості і глухоти.

У виникненні нейросенсорної приглухуватості численними клінічними спостереженнями та науковими дослідженнями доведено роль:

- інфекційних захворювань (ГРВІ, інфекційний паротит, сифіліс,кір, скарлатина та ін.);

- судинних розладів (гіпертонічна хвороба, вертебробазилярна дисциркуляція, церебральний атеросклероз);

- стресових ситуацій, механічної, акустичної та баротравми;

- ототоксичного  впливу промислових і побутових речовин, ряду лікарських препаратів (антибіотики аміноглікозидного ряду, деякі протималярійні і сечогінні засоби, саліцилати).

Види приглухуватості в залежності від рівня ураження:

Кондуктивна приглухуватість.

Нейросенсорна (сенсоневральна) приглухуватість.

Змішана приглухуватість.

Раптова втрата слуху (глухота).

Гостра приглухуватість.

Хронічна приглухуватість.

Ступеня приглухуватості:

I ступінь – втрата слуху, при якій пацієнт не сприймає звуки мовного діапазону, що не перевищують 26-40 дБ;

II ступінь – втрата слуху, при якій пацієнт не сприймає звуки мовного діапазону, що не перевищують 41-55 дБ;

III ступінь – втрата слуху, при якій пацієнт не сприймає звуки мовного діапазону, що не перевищують 56-70 дБ;

IV ступінь – втрата слуху, при якій пацієнт не сприймає звуки мовного діапазону, що не перевищують 71-90 дБ.

У випадку, коли хворий не чує звуки мовного діапазону потужністю понад 90 дБ, йому виставляється діагноз «глухота».

  Основні симптоми нейросенсорної приглухуватості :

Зниження слуху

Шум у вухах ( постійний, періодичний).

  Діагностика нейросенсорної приглухуватості

    Діагностика нейросенсорної приглухуватості повинна проводитися безпосередньо лікарем-оториноларингологом (ЛОР). Як правило, зовні симптоми нейросенсорної приглухуватості ніяк не проявляються, тому необхідною процедурою є проведення камертональних проб ЛОР лікарем.

    Якщо є підозра на наявність приглухуватості, виконується тональна порогова аудіометрія  та тимпанометрія (перевірка за допомогою апаратури), яка дасть більше ніж точне уявлення про наявність хвороби, і її можливий розвиток.

    Значні труднощі виникають при виявленні приглухуватості та глухоти у дітей раннього віку. Для оцінки стану слуху в цьому випадку застосовується комп'ютерна аудіометрія і акустична імпедансометрія середнього вуха.

Лікування

Лікування хворих нейросенсорною приглухуватістю до нашого часу залишається проблемою. Тільки якщо почати лікування на ранній стадії, можна досягти позитивного результату.

План лікування суворо індивідуальний для кожного, окремо взятого хворого та визначається лікарем з урахуванням всіх клінічних і лабораторних досліджень, тривалості хвороби, алергії та інтоксикації.

У наш час, з розвитком медицини з’явився шанс надавати допомогу хворим, зі збереженням функції слухового нерва.

Все більш широке розповсюдження, як у закордонних країнах, так і у нас, отримує спосіб реабілітації слуху за допомогою імплантації електродів у завиток  внутрішнього вуха. Робиться це для того, щоб простимулювати волокна слухового нерва. Народна Медицина на жаль, тут допомогти не в силах.

Профілактика втрати слуху

Основною і головною причиною втрати гостроти слуху являється вплив на наші вуха гучних шумів. А оскільки кожен з нас щодня і головне регулярно, піддається різним звуковим впливам, джерелом яких служать автомобілі, електроінструменти, телевізори та інші побутові прилади, то, перебуваючи в зоні шумів, слід захищати свої вуха спеціально розробленими для цього пристосуваннями, а також не слухати музику на максимальній гучності.

Категорія: Мої статті | Додав: admin (29.02.2016)
Переглядів: 125 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]