Вівторок, 13.11.2018, 19:52

Ви увійшли як Гість | Група "Гости"
Головна » 2018 » Січень » 29 » Сучасні принципи діагностики та профілактики пухлин, загальні принципи онкологічної деонтології.
14:04
Сучасні принципи діагностики та профілактики пухлин, загальні принципи онкологічної деонтології.

        Сучасні принципи діагностики та профілактики пухлин, загальні принципи онкологічної деонтології.

Метою профілактичного напрямку вітчизняної медицини є раннє виявлення злоякісних новоутворень. Розрізняють первинну профілактику - проведення широких оздоровчих заходів серед населення, вторинну - виявлення та лікування передракових захворювань, та третій вид профілактики -запобігання прогресування злоякісного новоутворення (розвитку рецидивів та метастазів). Успіх лікування раку можливий на ранніх стадіях захворювання. Безумовно, встановлення діагнозу раку на ранніх стадіях накладає на лікаря велику відповідальність, так як він повинен досконально знати симптоматологію передракових станів, ранніх форм раку, а при наявності пухлини, що розвивається, визначити стадію процесу (його розповсюдження по органу, метастазування у лімфатичні вузли, проростання у сусідні органи чи метастазування у віддалені органи. В основу ранньої діагностики раку має бути закладений принцип онкологічної настороженості, а в основу останнього - детальне обстеження кожного хворого, в складних випадках необхідна установка на підозру онкологічного захворювання, а для зняття діагнозу - застосування стандартів діагностики. 

Деонтологія (наука про належне) розглядається в медицині як вчення про професійну поведінку медичного робітника.

Кожний медичний робітник несе велику відповідальність перед хворою людиною і суспільством. Він повинен бути на рівні сучасних медичних знань, уміти встановлювати психологічно контакт з хворими і їхніми родичами. Хто працював на прийомі хворих в поліклініці, той знає, що вже одне повідомлення про направлення в онкологічну установу пригнічуючи діє на психіку хворого, а обстеження хворого в кабінеті онколога, різноманітні діагностичні процедури, біопсія і інші види досліджень дуже його хвилюють. Встановлено, що психологічна реакція на госпіталізацію в онкологічну установу виявляється почуттям страху і депресії майже у 50% хворих. При всій своїй витримці онкологічний хворий стурбований; зворушення його зв’язане з думками про майбутнє, про родину, про роботу. Тому весь колектив медичних робітників зобов’язаний створювати хворому  умови, що б зводили до мінімуму нанесену йому психічну травму. Лікар-онколог, середній і молодший медичний персонал повинні направити всі свої зусилля на те, щоб вселити хворому  оптимізм, певність в можливості його видужання. Підхід до хворого в поліклініці повинен бути строго індивідуальним, бо хворий, що спрямований в онкологічну установу, дуже обережний і з заворушенням очікує “вироку” лікаря, тобто підтвердження або відхилення діагнозу. При спілкуванні з хворим його слід спочатку уважно вислухати, а після цього вже задавати необхідні питання. Грубим порушенням правил деонтології є неувага до скарг хворого, поспішність, недовіра, що висловлюється до хворого і невиконання лікарем даної хворому обіцянки.

Лікар зобов’язаний, згідно існуючому законодавству, строго зберігати лікарську таємницю, якщо вона не представляє загрози суспільству. Одним з важливих принципів онкологічної деонтології є охорона психіки хворих, тому хворому злоякісним новоутворенням краще всього сказати про наявність у нього якогось хронічного захворювання, що повинно бути проведене оперативне або променеве “протизапальне” лікування.

Не можна повідомляти хворому про передбачуваний або встановлений діагноз небезпечного для життя онкологічного захворювання, завдяки цьому віднімаючи у нього останню надію на вилікування. Людина, що страждає важким захворюванням, звичайно сама прагне захистити себе від цієї жорстокості. Навіть всупереч очевидним фактам він продовжує вірити в порятунок. Він шукає при цьому не правду, а надію В такому стані виникають серйозні зміни особистості хворого, починають діяти особливі механізми психологічного захисту. Необхідність приховування діагнозу не є обманом. Це елемент терапії, позиції хворого в боротьбі з недугою, і, крім того, це акт, що зміцнює гуманність. Інформація про діагноз і прогноз захворювання повинна бути дана хворому в зрозумілій для нього і не викликаючої особливої тривоги формі. Якщо вилікування хворого можливе тільки шляхом операції, то треба наполягати на ній, роз’яснюючи хворому можливість несприятливого результату в випадку відмови від оперативного втручання.

Тільки в тому випадку, коли хворий категорично відмовляється від лікування, необхідно повідомити його про характер захворювання в доступній і м’якій формі, а також про можливі фатальні наслідки хвороби. Крім того кожна людина має право знати свій діагноз. Тому на вимогу, для консультацій в інших провідних спеціалізованих установах і навіть за кордоном, хворим дають повністю інформацію про дані обстеження та виписку про лікування і патогістологічне заключення препаратів. В окремих випадках видають для консультації в інших лабораторіях препатати видаленої пухлини.

Лікар-онколог Віньковецької ЦРЛ

Гуменюк О.Л.

Переглядів: 101 | Додав: tremb75 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]